Главная » 2014 Декабрь 04 » АНАСТАСІЯ НЕМИРОВСЬКА
14.34.40 АНАСТАСІЯ НЕМИРОВСЬКА |
АНАСТАСІЯ НЕМИРОВСЬКА.
Випускниця 2011-2012 рр.  ЖИВУ ОСЬ ТАК… Листя падає… Листя падає… А в природі так листопадово… А в душі моїй світить сонечко, Хоч і осінь загляда в віконечко. А я «дякую» скажу осені, Подивлюсь у небес сині просині. Скажу: «Дай мені долі з роками І щасливими, і високими, Щоб хвороби мої всі згинули. Щоби сили до мене прилинули І стрічала знов зими з веснами, До життя щоб в здоров’ї купатися, Із хворобами нам не знатися. Мамі з татом щоб радість приносити, А сестричці - букет із осені… Щоб я сонцю раділа із веснами - До життя я від смерті воскресла знов. Радість світла вернулась до хати І талант дала малювати. І пейзажами світ наповнився, А душа так радіє - не томиться. Бо хворобу, що мучила вчора, Віджене дивний світ Піфагора. Що про себе сказати хочу? Довгу долю собі напророчу, На зірках собі нагадаю, Буду довго жити – я знаю. Бо ім’я мою – це воскресіння. Лікарі мені дали спасіння. Дали змогу радіти і жити, І людей , і цей світ любити.  |
|
|
| Всего комментариев: 0 | |